АЛЕКСИТИМІЯ ТА ЇЇ ЗВ’ЯЗОК З СУЇЦИДАЛЬНИМ РИЗИКОМ
Анотація
У статті розглядається концепція алекситимії та її зв’язок з суїцидальними тенденціями. Наведена історична довідка виникнення та розробки ідеї алекситимії J. Nemiah та P. Sifneos: від суто психосоматичної теорії до пояснення більш широкого ряду психологічних страждань. Приведено концепції виникнення алекситимії та погляди різних авторів на особливості функціонування алекситимічних осіб, що дає змогу підкріпити та розширити розуміння функціонування таких осіб в неадаптив ний спосіб: використання примітивних способів захисту, дефіцит когнітивної обробки, складнощі регулювання афекту, обмежена здатність до накопичення досвіду афективних переживань, що в підсумку не формує здатність витримувати та переживати надмірний афект. Проаналізовано вплив алекситимічних складнощів на ризик виникнення суїцидальної поведінки як способу регулювати нестерпні афекти. Пов’язується недостатня емоційна обізнаність з ризиком виникнення дезадаптивних стратегій, зокрема імпульсивних самопошкоджуючих дій. Наголошено на важливості врахування афективної толерантності при оцінці ризику дезадаптивних дій та суїцидальної поведінки.
Розглядаючи зв’язок алекситимія–суїцид, акцент робиться на врахуванні проблематики функціонування осіб з алекситимією, а саме: відслідковувати власні стани, розмежовувати афективні переживання та здатності повідомляти про свої переживання іншим для отримання вчасної допомоги, що, у підсумку, може призводити до ризикових, імпульсивних форм поведінки.
Посилання
2. Garofalo, C., Velotti, P., & Zavattini, G.C. (2018). Emotion regulation and aggression: The incremental contribution of alexithymia, impulsivity, and emotion dysregulation facets. Psychology of violence, 8(4), 470–483.
3. Gianesini, G. (2012). Alexithymia dimensions and emotionally perceived parenting styles. In M. Cusinato, L. L&Abate (Eds.), Advances in relational competence theory: With special attention to Alexithymia (pp.243–268). Nova Science Publishers.
4. Grabe, H.J., Spitzer, C., & Freyberger, H.J. (2004). Alexithymia and personality in relation to dimension of psychopathology. The American journal of psychiatry, 161(7), 1299–1301.
5. Hemming, L., Haddock, G., Shaw, J., & Pratt, D. (2019). Alexithymia and its associations with depression, suicidality, and aggression: an overview of the literature. Frontiers in Psychiatry, 10, 203.
6. Hintikka, J., Honkalampi, K., Koivumaa-Honkanen, H.T., Antikainen, R., Tanskanen, A., Haatainen, K., & Viinamaki, H. (2004). Alexithymia and suicidal ideation: a 12-month follow-up study in a general population. Comprehensive Psychiatry, 45(5), 340–345.
7. Krystal, H. (1982). Alexithymia and the effectiveness of psychoanalytic treatment. International journal of psychoanalytic psychotherapy, 9, 353–378.
8. Lane, R.D., Weihs, K.L., Herring, A., Hishaw, A., & Smith, R. (2015). Affective agnosia: Expansion of the alexithymia constract and a new opportunity to integrate and extend Freud`s legasy. Neuroscience and biobehavioral reviews, 55, 594–611.
9. Lecours, S., Robert, G., & Deruisseaux, F. (2009). Alexithymia and verbal elaboration of affect in adults suffering from a respiratory disorder. European Review of Applied Psychology-Revue européenne de psychologie appliquée, 59(3), 187–195.
10. Links, P.S., Eynan, R., Heisel, M.J., & Nisenbaum, R. (2008). Elements of affective instability associated with suicidal behavior in patients with borderline personality disorder Canadian Journal of Psychiatry, 53(2), 112–116.
11. Luminet, O., Bagby, R.M., & Taylor, G.J. (Eds.). (2018). Alexithymia: advances in research, theory, and clinical practice. Cambridge University Press.
12. McDougall, J. (1982). Alexithymia: a psychoanalytic viewpoint. Psychotherary and Psychosomatic, 38(1), 81–90.
13. Messsina, A., Beadle, J.N., & Paradiso, S. (2014). Towards a classification of alexithymia: Primary, secondary and organic. Journal of Psychopathology, 20(1), 38–49.
14. Montebarocci, O., Surcinelli, P., Rossi, N., & Baldaro, B. (2011). Alexithymia, verbal ability and emotion recognition. Psychiatric Quarterly, 82(3), 245–252.
15. Orbach, I. (2001). Therapeutic еmpathy with the suicidal wish: Principles of therapy with suicidal individuals. The American journal of psychotherapy, 55(2), 166–184.
16. Ruesch, J. (1948). The infantile personality. The core problem of psychosomatic medicine. Psychomatic Medicine, 10(3), 134–144.
17. Sago, D., & Babic, G. (2019). Roots of Alexithymia. Archives of psychiatry research: An international journal of psychiatry and related sciences, 55(1), 71–84.
18. Sayar, K., Acar, B., & Ak, I. (2003). Alexithymia and suicidal behavior. Israel journal of psychiatry and related sciences, 40(3), 165–173.
19. Scott, N.L., Stepp, D.S., & Pilkonis, A.P. (2014). Prospective associations between features of borderline personality disorder, emotion dysregulation, and aggression. Personality Disorders: Theory, Research, and Treatment, 5(3), 278–288.
20. Shneidman, E.S. (1993). Suicide as Psychache: A Clinical Approach to Self- Destructive Behavior. Jason Aronson.
21. Sifneos, P.E. (1973). The prevalence of “alexithymic” characteristics in psychosomatic patients. Psychotherapy and Psychosomatics, 22(2–6), 255–262.
22. Suominen, K., Isometsa, E., Ostamo, A., &Lönnqvist, J. (2004). Level of suicidal intent predicts overall mortality and suicide after attempted suicide: a 12-year follow- up study. BMC Psychiatry, 4(1), 11–16.
23. Taylor, G.J. (2000). Recent developments in alexithymia theory and research. Canadian journal of psychiatry, 45(2), 134–142. 24. Troister, T., & Holden, R. (2017). Factorial differentiation among depression, hopelessness, and psychache in statistically predicting suicidality. Measurement and Evaluation in Counseling and Development, 46(1), 50–63.
25. Velotti, P., Garofalo, C., Petrocchi, C., Cavallo, F., Popolo, R., & Dimaggio, G. (2016). Alexithymia, emotion dysregulation, impulsivity and aggression: A multiple mediation model. Psychiatry Research, 237, 296–303.
26. Williams, M. (2001). Suicide and attempted suicide: understanding the cry of pain (2nd ed.) Penguin books.
27. Zarrati, I., Bermas, H., & Sabet, M. (2017). The relationship between childhood trauma and suicide ideation: mediating role of mental pain. Psychiatry in vestigation, 14(1), 37–43.
28. Zetzel, E.R. (1970). The capacity for emotional growth. International Universities Press.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
