Психологічні особливості взаємодії з онкологічними хворими та їх родичами під час процесу лікування
Анотація
Взаємодія з онкологічним хворим вимагає від лікаря професійних психологічних, комунікативних навичок і включає в себе розуміння психічного стану хворого, прояв емпатії і адекватне інформування про хвороби. Робота медичного психолога в онкологічній клініці заснована на різноманітних і індивідуальних психотерапевтичних та психокорекційних методах, сприяє подоланню хворими та їхніми родичами негативних поведінкових і емоційних наслідків захворювання. Необхідність врахування схильності пацієнта до лікування особливо гостра в онкології. Це вимагає від лікаря володіти особливими комунікативними навичками взаємодії з пацієнтами, якими його може забезпечити медичний психолог. Характеристика даних особливостей стала метою статті. У цьому також полягає новизна статті. Основні пункти статті полягають у висвітленні нових методів, якими оперує медичний психолог для здійснення психологічного супроводу процесів діагностики та лікування онкологічних хворих. Ці методи також зосереджують увагу лікаря на лікуванні, яке проводиться, та відповідальності за його результат. У цьому випадку при психологічному супроводі потрібно враховувати особистість самого пацієнта, його переживання та психоемоційний стан, що впливають на лікування, проте враховуються лікарем у меншій мірі. Результати проведеного дослідження вказують на те, що взаємодія з онкохворим вимагає від лікаря професійних психологічних та комунікативних навичок. Ефективна взаємодія онколога та пацієнта включає розуміння почуттів та психічного стану онкологічного пацієнта, прояв емпатії та адекватну інформацію про захворювання. Для ефективного здійснення психологічної допомоги лікар повинен знати особливості психічного стану онкологічних хворих та закономірності їх перебігу. Медичний психолог використовує у своїй роботі різноманітні психотерапевтичні та психокорекційні методи, які підбираються для кожного пацієнта індивідуально після попередньої бесіди та клініко-психологічної діагностики психічного стану. Робота психолога в онкологічній клініці допомагає пацієнтам та їх родичам подолати негативні поведінкові та емоційні наслідки захворювання.
Посилання
2. Novik A. A.& Ionova T. I. (2002). Rukovodstvo po issledovaniyu kachestva zhizni v medicine [Guidelines for Research on Quality of Life in Medicine], SPb.: Izdatel'skij dom «Neva», M.: «OLMA-PRESS Zvezdnyj mir». 320 s. [in Russian].
3. Semiglazova T. Yu., Karickij A. P., Chulkova V. A. & Vagajceva M. V. (2015). Kachestvo zhizni s tochki zreniya vracha i pacienta. MaterialY XIX Rossijskogo onkologicheskogo kongressa [Quality of life from the point of view of the doctor and the patient. Materials of the XIX Russian Congress of Oncology], М. [in Russian].
4. Semiglazova T. YU., Semiglazov V. V., Filatova L. V., Krivorot'ko P. V. & Kolar'kova V. V. (2013). Kachestvo zhizni — vazhnyj kriterij ehffektivnosti targetnoj terapii metastaticheskogo porazheniya skeleta pri rake molochnoj zhelezy [Quality of life is an important criterion for the effectiveness of targeted therapy of metastatic skeletal lesions in breast cancer]. Opukholi zhenskoj reproduktivnoj sistemy, (1–2), 17–22. [in Russian].
5. Karickij A. P., Chulkova V. A., Pestereva E. V. & Semiglazova T. YU. (2015). Reabilitaciya onkologicheskogo bol'nogo kak osnova povysheniya kachestva ego zhizni [Rehabilitation of a cancer patient as the basis for improving the quality of his life]. Voprosy onkologii, (2), 180–184. [in Russian].
6. Semke V. Ya., Chojnzonov E. L., Kupriyanova I. E. & Balackaya L. N. (2008). Razvitie sibirskoj psikhoonkologii [Development of Siberian psycho-oncology], Tomsk: Izd-vo Tomskogo universiteta. 198 s. [in Russian].
7. Tarabrina N. V., Vorona O. V., Kurchakova M. S., Padun M. A. & Shatalova N. E. (2010). Onkopsikhologiya: posttravmaticheskij stress u bol'nykh rakom molochnoj zhelezy [Oncopsychology: post-traumatic stress in breast cancer patients], M: Izd-vo «Institut psikhologii RAN», 175 s. [in Russian].
8. Tkachenko G. A., Sedrakyan A. N. & Arutyunov S. D. (2010). Analiz ehmocional'nogo sostoyaniya bol'nykh zlokachestvennymi novoobrazovaniyami razlichnoj lokalizacii [Analysis of the emotional state of patients with malignant neoplasms of various localization]. Palliativnaya medicina i reabilitaciya, (2), 61–64. [in Russian].
9. Holland Dzh. & Watson M. (2013). Psycho-Oncology, Sbornik statej i materialov Mezhdunarodnoj shkoly psikhosocial'noj onkologii «Psikhosocial'nyj podkhod v klinicheskoj onkologii: ot nauki k praktike», 8–14. [in Russian].
10. Chulkova V. A., Komyakov I. P., Karelov A. E., Demin E. V. & DonskikH R. V. (2012). Ehmocional'noe vygoranie vrachej-onkologov i medicinskikh sester onkologicheskoj kliniki [Emotional burnout of oncologists and nurses of an oncology clinic]. Uchebnoe posobie dlya vrachej-onkologov, SPb.: Izd-vo GBOU VPO SZGMU im. I. I. Mechnikova, 30 s. [in Russian].
11. Cumming, K. M. (1991). Interaction strategies to improve compliance wish medical regimens by ambulatory hemodialysis patients, Journal of behavioral medicine, 4 (1), 111–119.
12. Thome S. E., Bultz B. D. & Baile W. F. (2005). Is There a Cost to Poor Communication in Cancer Care?: A Critical Review of the Literature, Psycho-Oncology: special issue: Patient — Professional Communication, 14 (10), 875–884.
13. Sheena, D. (2015). Cognitive Behavior Therapy for Patients With Cancer. Journal of Advanced and Practical Oncology, 6 (1), 54–56.
14. Speckens, A. (2020). Cost‐utility of individual internet‐based and face‐to‐face Mindfulness‐Based Cognitive Therapy compared with treatment as usual in reducing psychological distress in cancer patients, 29 (2), 294-303.
15. Wen‐Ying, S. Ch. (2020). Digital interventions to facilitate patient‐provider communication in cancer care: A systematic review, 29 (4), 591-603.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
