Професійне психологічне благополуччя освітян та особливості його підтримки в кризових умовах сьогодення
Анотація
У статі презентовано сутність, показники, чинники професійного психологічного благополуччя освітян. Обґрунтовано доцільність вивчення феномену професійного психологічного благополуччя освітян з огляду на евденомічний підхід, відповідно до якого зазначений феномен як результат переживання людиною успіхів чи досягнень у професійній сфері є важливою складової психологічного благополуччя особистості в цілому. Виходячи з моделі психологічного благополуччя К. Ріфф, модифікованої з урахуванням специфіки професійної діяльності освітян, визначені показники їх професійного психологічного благополуччя (самоприйняття як фахівця в сфері освіти; професійно-особистісне зростання; цілі професійної діяльності й розвитку; позитивні відносини з іншими суб’єктами освітньої діяльності; управління освітнім середовищем; професійне самовизначення й автономія тощо). Охарактеризовано три групи чинників професійного психологічного благополуччя освітян на макро- (рівні суспільства), мезо- (рівні освітньої організації )і мікрорівні (рівні особистості). Визначені особливості психологічної підтримки професійного психологічного благополуччя освітян в кризових умовах сьогодення, зумовлених воєнним станом, на рівні управління освітньою організацією, рівні професійної взаємодії, рівні особистості. Окреслено перспективи подальшого вивчення професійного психологічного благополуччя освітян в емпіричній площині
Посилання
Ball, H. O. (2008). Oriientyry suchasnoho humanizmu (v suspilnii, osvitnii, psykholohichnii sferakh): Vydannia druhe, dopovnene. Zhytomyr: PP «Ruta», Vydavnytstvo «Volyn».[in Ukrainian]
Bondarchuk, O. I. (2014). Psykholohichna pidhotovka kerivnykiv osvitnikh orhanizatsii do diialnosti v umovakh zmin: humanistychno-tsinnisnyi pidkhid. Visnyk Chernihivskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu, 121(1), 38–43.[in Ukrainian]
Volynets, N. V. (2019). Psykholohichni osoblyvosti osobystisnoho blahopoluchchia v profesiinii sferi zhyttiediialnosti : monohrafiia. Khmelnytskyi: Vydavnytstvo NADPSU.[in Ukrainian]
Karamushka, L. M. (2021) «Healthy organizations»: sutnist, osnovni napriamky ta metody aktyvnosti dlia zabezpechennia psykhichnoho zdorovia personalu Orhanizatsiina psykholohiia. Ekonomichna psykholohiia, 2-3 (23), 40–49. https://lib.iitta.gov.ua/728411/[in Ukrainian]
Karamushka, L. (2022). Psykhichne zdorovia osobystosti pid chas viiny: yak yoho zberehty ta pidtrymaty: Metod. rekomendatsii. Kyiv: Instytut psykholohii imeni H. S. Kostiuka NAPN Ukrainy.[in Ukrainian]
Karamushka, L. M., &Karamushka, T. V. (2019). Treninhova prohrama «Profesiina kariera ta psykholohichne zdorovia osvitnoho personalu». Orhanizatsiina psykholohiia. Ekonomichna psykholohiia, 4(18), 36–45.[in Ukrainian]
Kokun, O. M. (2012). Psykholohiia profesiinoho stanovlennia suchasnoho fakhivtsia: Monohrafiia. K.: DP "Inform.-analit. ahenstvo".[in Ukrainian]
Kremen, V. H. (2011). Filosofiia liudynotsentryzmu v osvitnomu prostori. 2-e vyd. K.:T-vo «Znannia» Ukrainy.[in Ukrainian]
Maksymenko, S. (2008). Spetsyfika pidhotovky maibutnikh spetsialistiv u konteksti ekonomichnoi psykholohii. Naukovi zapysky. Seriia «Psykholohiia i pedahohika», 10, 6–10.[in Ukrainian]
Maksymenko, S., & Maksymenko, K. (2019). Psykholohichne zdorovia ta yoho porushennia. Zbirnyk naukovykh prats "Problemy suchasnoi psykholohii", 18, 3–14.[in Ukrainian]
Stoliarchuk, O. A. (2018). Psykholohiia stanovlennia osobystosti fakhivtsia v umovakh riznovektornosti universumu : monohrafiia. Kremenchuk: PP Shcherbatykh O.V.[in Ukrainian]
Tytarenko, T. M. (2018) Sposoby pidvyshchennia psykholohichnoho blahopoluchchia osobystosti, shcho perezhyla travmu. Psykholohiia: teoriia i praktyka, 1, 112–119.[in Ukrainian]
Avey, J. B., Luthans, F., Smith, R. M., & Palmer, N. F. (2010). Impact of positive psychological capital on employee well-being over time. Journal of Occupational Health Psychology, 15(1), 17–28. http://dx.doi.org/10.1037/a0016998
Bondarchuk, O., Balakhtar V., Gorova, O., Moskalov, M., &Pinchuk. N. (2021). Peculiarities of psychological safety of the educational environment of higher education institutions for students studying online in a pandemic. Profesiinyi rozvytok fakhivtsiv v umovakh tsyfrovizatsii suspilstva: suchasni trendy : nauk.-prakt. konf. z mizhnar. uchastiu : Materialy konf. / nauk. red. O. M. Spirin, O. A. Ostrianska. Zhytomyr: ZhDU im. I. Franka. 154–160.
Bradburn, N. M. (1969). The Structure of Psychological Well-being. Chicago: Aldine.
Diener, E., Oishi, S., &Lucas, E. (2003). Personality, culture, and subjective well-being : Emotional andcognitive evaluations of life. Annual Review of Psychology, 54, 403–425.
Hascher T., &Waber, J. (2021). Teacher well-being: A systematic review of the research literature from the year 2000–2019, Educational Research Review, 34, 100411. https://doi.org/10.1016/j.edurev.2021.100411
Heinitz K., Lorenz T., Schulze D., &Schorlemmer J. (2018) Positive organizational behavior: Longitudinal effects on subjective well-being. PLoS ONE, 13(6): e0198588. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0198588
Gautam, V., Ningthoujam, S. &Singh, T. (2019). Impact of Psychological Capital on Well-Being of Management Students. Theoretical Economics Letters, 9, 1246-1258. doi:10.4236/tel.2019.95081
Joshanloo, M. (2019). Investigating the relationships between subjective well-being and psychological well-being over two decades. Emotion, 19(1), 183–187. https://doi.org/10.1037/emo0000414
Kahneman, D., & Deaton, А. (2010). High income improves evaluation of life but not emotional well-being. The Proceedings of the National Academy of Sciences (PNAS), 107 (38), 16489-16493. https://www.pnas.org/doi/full/10.1073/pnas.1011492107
Koller, S., & Hicks, R. E. (2016). Psychological capital qualities and psychological wellbeing in Australian mental health professionals. International Journal of Psychological Studies, 8(2), 41-53. https://doi.org/10.5539/ijps.v8n2p41
Kuykendall, L.&Tay, L. (2015). Employee subjective well-being and physiological functioning: An integrative model. Health Psychology Open, 2(1) https://doi.org/10.1177/2055102915592090
Overview of the current state of education and science in Ukraine under russian aggression (as of February 2023). Ministry of Education and Science of Ukraine https://drive.google.com/file/d/1cpn2M9_v7SK9idkiU42h1j9y8s2CFDAt/view
Pakhol, B. E. (2017). Professional well-being: an overview of key concepts and scientific research of the phenomenon. Ukrainian Psychological Journal, 2 (4), 107– 40.
Ryan, R. M., &Deci, E. L. (2017). Self-determination theory. Basic psychological needs in motivation, development and wellness. New York, NY: Guilford Press.
Ryff, C. D. (2016). Eudaimonic well-being and education: Probing the connections. Well-being and higher education: A strategy for change and the realization of education's greater purposes. In: D. W. Harward (Ed.): Bringing Theory to Practice. Washington, DC, 37–48.
Ryff, C. D., Singer, B., &Love, G. D. (2004). Positive health: Connecting well-being with biology. Philosophical Transactions of The Royal Society B Biological Sciences, 359(1449), 1383–1394. http://dx.doi.org/10.1098/rstb.2004.1521
Schulte, P., &Vainio, H. (2010). Well-being at work – overview and perspective. Scandinavian Journal of Work, Environment & Health, 36(5), 422–429.
World Mental Health Day 2022: Key Drivers of Risk to Mental Health Services and Innovative Solutions (2022). Frontiers in Health Services. Research Topic. https://www.frontiersin.org/research-topics/48304/world-mental-health-day-2022-key-drivers-of-risk-to-mental-health-services-and-innovative-solutions#overview
Zakaria, Z., Don, Y., & Yaakob, M. (2021). Teachers’ well-being from the social psychological perspective. International Journal of Evaluation and Research in Education, 10(2), 641–647.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
