ОСОБЛИВОСТІ ЕМОЦІЙНОЇ СФЕРИ, КОГНІТИВНИХ ФУНКЦІЙ ТА ПЕРЕБІГУ ПСИХОСОМАТИЧНИХ РОЗЛАДІВ У ДІТЕЙ ТА ПІДЛІТКІВ, ЯКІ ПЕРЕНЕСЛИ СПИНАЛЬНУ ТРАВМУ ТА МАЮТЬ СУПУТНІ ЗАХВОРЮВАННЯ

Анотація

У статті описано особливості емоційної сфери, когнітивних функцій та перебігу психосоматичних розладів у дітей та підлітків, які перенесли спинальну травму та мають супутні захворювання; уточнено роль депресії в генезі психосоматичних (психовегетативних) порушень різної локалізації; проведено типологізацію депресивних розладів із встановленням їхньої нозологічної приналежності, ступеня вираженості та клінічних особливостей на основі клініко-психопатологічного дослідження. Стаття включає порівняльно-вікове комплексне динамічне клініко-психопатологічне вивчення низки психосоматичних розладів, а також особливостей емоційної сфери та когнітивних функцій на репрезентативній групі досліджуваних – дітей та підлітків, які перенесли спинальну травму. Розроблена нова, заснована на системному підході, клініко-онтогенетична концепція. Описані початкові прояви та етапи динаміки ПСР у травній системі, шкірних покривах, руховій, ендокринній системах та у вигляді алгічних (цефалгії, міалгії, кардіалгії) проявів у різні вікові періоди. Були встановлені критерії переходу непатологічних (вегетосудинних) форм соматичного супроводу емоцій у патологічні (психовегетативні) форми — психосоматичні порушення. На основі динамічного клініко-психопатологічного вивчення дітей та підлітків з функціональними порушеннями у різних органах та системах виявлено фактори ризику, що дозволяють дати прогноз перебігу ПСР. Було розроблено типологію депресивних порушень, запропоновано класифікацію обумовлених ними соматичних розладів, описано специфічність, вікові особливості та клінічні варіанти ПСР, їх зв’язок з патологічним (конституційним та церебрально-органічно зміненим) ґрунтом. Практична значимість одержаних результатів полягає в розширенні уявлення лікарів – дитячих психіатрів і педіатрів – про значущість депресивних порушень у розвитку поширеної, практично недостатньо вивченої групи ПСР, які проявляються переважно соматичними (вегетативно-вісцеральними) розладами. Було визначено критерії ранньої діагностики емоційних розладів у структурі ПСР, диференціювання їх на різних етапах онтогенезу. Були сформульовані принципи комплексного диференційованого лікування, що включає, поряд з симптоматичним, використання психофармакологічних і психотерапевтичних засобів, а також профілактики ПСР на ранніх віках.