ПСИХОЛОГІЧНІ НАСЛІДКИ ДОВГОТРИВАЛОГО АДАПТАЦІЙНОГО СТРЕСУ ДЛЯ ОСОБИСТІСНИХ РИС УКРАЇНСЬКИХ ВИМУШЕНИХ ЕМІГРАНТІВ
Анотація
У статті здійснено огляд психологічних аспектів вимушеної еміграції українців, спричиненої війною 2022 року, та наслідків довготривалого адаптаційного стресу.
Метою огляду є систематизація наукових даних щодо впливу адаптаційного стресу на трансформацію базових рис особистості та визначення факторів вразливості і стійкості мігрантів.
Методологічною основою є системний аналіз наукових джерел із психології міграції, акультурації та стресу. Огляд свідчить, що адаптаційний стрес у вимушених мігрантів характеризується когнітивним виснаженням, емоційним вигоранням, формуванням «розмитої ідентичності», підвищенням невротизму та зниженням екстраверсії.
Водночас, у частини мігрантів активується імпліцитна компетентність – здатність ефективно діяти у нових умовах, що виступає компенсаторним ресурсом адаптації. Стійкість формується на перетині внутрішніх ресурсів (когнітивна гнучкість, оптимізм) та зовнішніх чинників (соціальна підтримка, політики інтеграції).
Огляд підкреслює, що тривала невизначеність і втрата соціальних зв’язків можуть спричиняти як дезадаптацію, так і розвиток нових адаптивних стратегій, що має значення для формування програм психологічної підтримки вимушених мігрантів.
Посилання
2. Isaieva, N. S. (2018). Theoretical and legal characteristics of the definition of the concept of “internally displaced persons.” Scientific Bulletin of Dnipropetrovsk State University of Internal Affairs, 4, 70–75.
3. Kotlova, L. O. (2014). The problem of conflict in a young family during the period of primary adaptation. Scientific Notes of Vinnytsia State Pedagogical University named after Mykhailo Kotsiubynsky. Series: Pedagogy and Psychology, 41, 25–26.
4. Nalyvaiko, L. P., & Oreshkova, A. F. (2018). Internally displaced persons: Definition of the concept. Law and Society, 1(1), 34–39.
5. Papadopoulos, R. (2023). In a foreign home. Trauma of forced displacement: The path to understanding and recovery. Kyiv: Laboratory. (416 pp.)
6. Pedko, K. V. (2015). Socio-psychological features of forced migrants. Bulletin of Chernihiv National Pedagogical University named after T. H. Shevchenko, Issue 128, 201–204.
7. Sirant, M. M. (2015). Refugees and internally displaced persons: Conceptual correlation. Customs Affairs, 2(2.2), 154–159.
8. Solianik, A. O. (2023). Psychological features of depressive states in women under forced migration conditions [Bachelor’s thesis in Psychology, specialty 053]. Zaporizhzhia: ZNU. (53 pp.)
9. UNHCR. (2022). Annual reports on the situation of Ukrainian refugees. Geneva. Retrieved from https://www.unhcr.org/ua/
10. Ukrainian Center for Social Research. (2023). Socio-economic and ethno-cultural consequences of migration for Ukraine. Analytical note. Kyiv. https://www.niss.gov.ua/doslidzhennya/socialna-politika/socialno-ekonomichni-ta-etnokulturni-naslidki-migracii-dlya-ukraini
11. Fernandes, C. (2018). Migration and family: The relationship between migration and migrants’ family life. International Journal of Social Sciences, 4(3), 145–160.
12. Berry, J. W. (1997). Immigration, acculturation, and adaptation. Applied Psychology, 46(1), 5–68.
13. Bogic, M., Njoku, A., & Priebe, S. (2015). Long-term mental health of war-refugees: A systematic literature review. BMC International Health and Human Rights, 15(29), 1–41.
14. Costa, P. T., & McCrae, R. R. (1992). Revised NEO Personality Inventory (NEO-PI-R) and NEO Five-Factor Inventory (NEO-FFI) professional manual. Odessa, FL: Psychological Assessment Resources.
15. Greco, V., & Roger, D. (2001). Coping with uncertainty: The construction and validation of a new measure. Personality and Individual Differences, 31(4), 519–534.
16. IOM. (2019). World Migration Report 2020. Geneva: International Organization for Migration. https://publications.iom.int/books/world-migration-report-2020
17. Papadopoulos, R. K. (2021). Refugees, trauma, and adversity-activated development. European Journal of Psychotraumatology, 12(1), 1–15.
18. Ryan, R. M., & Deci, E. L. (2000). Self-determination theory and the facilitation of intrinsic motivation, social development, and well-being. American Psychologist, 55(1), 68–78.
19. Taylor, G. J., Bagby, R. M., & Parker, J. D. (1997). Disorders of affect regulation: Alexithymia in medical and psychiatric illness. Cambridge: Cambridge University Press.
20. UNHCR. (2022). Global Trends: Forced Displacement. Geneva: United Nations High Commissioner for Refugees. https://www.unhcr.org/global-trends
21. Weinert, F. E. (2001). Concept of competence: A conceptual clarification. In D. S. Rychen & L. H. Salganik (Eds.), Defining and selecting key competencies (pp. 45–65). Göttingen: Hogrefe & Huber.
22. World Health Organization. (2022). Mental health and psychosocial considerations for populations affected by forced displacement. Geneva: WHO Press. https://www.who.int/publications/i/item/9789240063648
23. Zetter, R. (2015). Protection in crisis: Forced migration and protection in a global era. Washington, DC: Migration Policy Institute. https://www.migrationpolicy.org/sites/default/files/publications/TCM-Protection-Zetter.pdf
