ПСИХОЛОГІЧНІ КОНТЕКСТИ ШЛЯХУ СВЯТОГО ЯКОВА ЯК СПОСОБУ САМОРОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ
Анотація
У статті досліджено психологічний та соціокультурний вплив Шляху святого Якова (Каміно-де-Сантьяго) на процес саморозвитку та формування смисло-життєвих орієнтацій. Теоретичний розділ аналізує сучасні підходи до саморозвитку, роль трансформаційних переживань і значення паломництва як соціокультурного феномену, що виходить за межі традиційної релігійної практики. В емпіричному розділі подано результати дослідження, проведеного серед пілігримів та контрольної групи і виявлений кореляційний зв’язок між показниками саморозвитку та смисло-життєвих орієнтацій, що свідчить про складний діалектичний характер цих процесів.
Результати дослідження визначають роль Каміно як простору для інтеграції фізичних, емоційних та духовних аспектів життя, сприяючи гармонізації і саморозвитку особистості.
Посилання
Boryshevskyi, M. Y. (2010). Doroha do sebe: Vid osnov subiektnosti do vershyn dukhovnosti [The road to the self. From the foundations of subjectivity to the heights of spirituality]. Akademvydav. [In Ukrainian].
Kolesnikov, A. (2020). Psykholohichni aspekty samorozvytku osobystosti [Psychological aspects of personal self-development]. Libra. [In Ukrainian].
Kuzykova, S. B. (2013). Fenomenolohiia samorozvytku osobystosti: vyznachennia poniattia [Phenomenology of personality self-development: Definition of the concept]. Naukovyi visnyk Mykolaivskoho derzhavnoho universytetu imeni VO Sukhomlynskoho. Seriia: Psykholohichni nauky, 2(10), 171–176. [In Ukrainian].
Brumec, S., Lavrič, M., & Naterer, A. (2022 2023). Exceptional human experiences among pilgrims on the Camino de Santiago: A typology of experiences and transformative aftereffects. Psychology of Religion and Spirituality, 15(4), 605–617. https://doi.org/10.1037/rel0000456
Frankl, V. E. (2006). Man’s search for meaning. Beacon Press.
Informes estadísticos. Año 2024. (n. d.). Argentina.gob.ar. https://www.argentina.gob.ar/transporte/cnrt/estadisticas/informes-estadisticos-ano-2024
Horney, K. (1945). Our inner conflicts: A constructive theory of neurosis. W. W. Norton &Company, Inc.
Lois González, R. n. C. (2013). The Camino de Santiago and its contemporary renewal: Pilgrims, tourists and territorial identities. Culture and Religion, 14(1), 8–22. https://doi.org/10.1080/14755610.2012.756406
Lopez, L. (2013). How long does the pilgrimage tourism experience to Santiago de Compostela last? International Journal of Religious Tourism and Pilgrimage, 1(1), 1–11. https://doi.org/10.21427/D7C133
Maslow, A. H. (1970). Motivation and personality (2nd ed.). Harper & Row.
Mizdrak, I. (2024). Philosophical significance of the way, experience, and silence in the context of Camino de Santiago. Verbum Vitae, 42(1), 17–37. https://cejsh.icm.edu.pl/cejsh/element/bwmeta1.element.ojs-doi-10_31743_vv_16256/c/articles-50130011.pdf.pdf
Perls, F. S. (1969). Gestalt therapy verbatim. Real People Press.
Rogers, C. R. (1961). On becoming a person: A therapist’s view of psychotherapy. Houghton Mifflin.
Sánchez, S. S., & Hesp, A. (Eds.). (2015). The Camino de Santiago in the 21st century:Interdisciplinary perspectives and global views. Routledge.
Statistics. Pilgrim’s welcome office. (б. д.). Oficina del Peregrino. Catedral de Santiago de Compostela. https://oficinadelperegrino.com/en/statistics/
