Фактори, які сприяють подовженню періоду тверезості серед молоді, що вживають алкоголь
DOI:
https://doi.org/10.48020/mppj.2020.01.05Ключові слова:
мотиваційне інтерв'ю, молодь, підлітки, алкоголь, фактори, що продовжують тверезість.Анотація
Останнім часом алкогольні напої стали регулярною частиною повсякденного життя суспільства. Особливо це стосується тих, у кого в їхньому соціальному середовищі алкоголь вживається для спілкування та соціалізації. Через це досить помітно, яку шкоду здоров’ю та соціальному життю спричиняє вживання алкоголю.
У пілотному дослідженні вивчено можливості та ініціальну ефективність короткого втручання щодо зменшення ризику вживання алкоголю серед дорослих в Україні. Пацієнтів оцінювали через 3 місяці після коротких мотиваційних інтервенцій (КМІ або коротких інтервенцій – КІ).
В дослідженні використано наступні методи: сруктуроване інтерв'ю (особисті дані, вживання речовин, історія лікування вживання речовин, історія хвороби), AUDIT-C (Alcohol Use Disorders Identification Test-Concise - шкала з 3 запитань для скринінгу пацієнтів із проблемним вживанням алкоголю, що є модифікацією повної шкали AUDIT з 10 запитань), RAPI (Rutgers Alcohol Problems Index – це інструмент для скринінгу (опитувальник) з 23 запитань для оцінювання алкогольних проблем серед підлітків), DMQ (Drinking Motives Questionnaire – це опитувальник на 28 пунктів, що вимірює 5 мотивів пиття: соціальне “покращення”, зменшення відчуття депресії, протитривожний мотив та почуття відповідності), шкала якості життя (О. Чабан, 2009), BSSS (Brief Sensation Seeking Scale – шкала, яка допомагає ідентифікувати осіб, що шукають гострі почутті, як то ризикована поведінка, вживання алкоголю і т.ін.), PHQ -9 (Patient Health Questionnaire-9 – опитувальник для діагностики депресії), GAD-7 (General Anxiety Disorders -7 – опитувальник для діагностики тривожних розладів), BPAQ-SF (Buss-Perry Aggression Questionnaire – опитувальник для оцінки агрессії). Ми також оцінили багато факторів, в тому числі частоту відвідувань учасниками нашої клініки після завершення пілотного дослідження.
Доведено, що группа коротких інтервенцій (група КI) показала значно менший рівень споживання алкоголю та наслідки після 4-річного періоду порівняно з контрольною групою (p <0.001). Однак університетська группа показала більше випадків порушення тверезості в цей період. Серед зразків КМІ було виявлено нижчий рівень депресивних та тривожних симптомів за шкалами PHQ-9 та GAD-7 відносно контрольної групи. Також группа коротких інтервенцій виявила більш високий рівень якості життя відносно контрольної групи. Також рівень агресії був різним у КМІ та контрольних групах (контрольна группа показала більш високий рівень агресії). Однак, є деякі відмінності між группами пацієнтів та студентів з КМІ в результатах шкали якості життя. Цей результат може бути пов'язаний з якістю періоду тверезості в цих группах та з наявністю вищого рівня агресії (включаючи непряму агресію – почуття вини, згідно BPAQ-SF) у вибірці студентів.
Показано, що отримані дані свідчать про перспективність КМІ як засобу для зниження ризикованого вживання алкоголю серед молоді в Україні.
Посилання
2. Brener, N.D, Billy, J.O., & Grady, W.R. (2003). Assessment of factors affecting the validity of self-reported health-risk behavior among adolescents: evidence from the scientific literature. The Journal of adolescent health: official publication of the Society for Adolescent Medicine, 33(6), 436-457.
3. Buss, A.H., & Perry M. (1992). The aggression questionnaire. Journal of Personality and Social Psychology, 63, 452–459.
4. Cooper, L.M., Russel M., Skinner J.B. & Windle M. (1992). Development and validation of a three-dimensional measure of drinking motives. Psychological Assessment, 4(2), 123–132.
5. Fleming, M.F., Barry, K.L., & MacDonald, R. (1991). The alcohol use disorders identification test (AUDIT) in a college sample. Int J Addict, 26(11), 1173-85.
6. Hamilton, M. (1959). The assessment of anxiety states by rating. Br J Med Psychol., 1, 50-55.
7. Irwin, M., Baird, S., Smith, T.L., & Schuckit, M. (1988). Use of laboratory tests to monitor heaving drinking by alcoholic men discharged from a treatment program. Am J Psychiatry, 145 (5), 595-599.
8. Jessor, R. (1991). Risk behavior in adolescence: A psychosocial framework for understanding and action. J Adolesc Health, 12(8), 597-605.
9. Johnston L.D., O'Malley P.M., Bachman J.G., & Schulenberg J.E. Monitoring the Future national survey results on drug use, 1975-2006.Volume 1: Secondary school students. National Institute on Drug Abuse; 2007. NIH Publication No. 07-6205.
10. Kirkcaldy B.D., Shephard R.J., & Siefen R.G. (2002). The relationship between physical activity and self-image and problem behavior among adolescents. Soc Psychiatry PsychiatrEpidemiol, 37(11), 544-550.
11. Miller, W.R., & Rollnick, S. (2002). Motivational Interviewing: Preparing People for Change. 2nd ed. New York, NY: Guilford Press.
12. Miller, W.R., Wilbourne, P.L., & Hettema, J.E. (2003). What works? A summary of alcohol treatment outcome research. In: Hester RK, Miller WR, (Eds.). Handbook of Alcoholism Treatment Approaches: Effective Alternatives. 3rd ed. Boston, MA: Pearson Education.
13. Ministry of Health of Ukraine. Official site http://www.moz.gov.ua/ua/portal/ Published October 22, 2010. Accessed January 6, 2014.
14. Bertholet N., Palfai T., & Gaume J., et al. (2013). Do Brief Alcohol Motivational Interventions Work Like We Think They Do? Alcoholism: clinical and experimental research, 1, 1-7.
15. O'Donnell A., Anderson P., Newbury-Birch D. et al. The Impact of Brief Alcohol Interventions in Primary Healthcare: A Systematic Review of Reviews http://alcalc.oxfordjournals.org/content/early/2013/11/13/alcalc.agt170.full
16. Polshkova, S., Chaban, O., & Walton, M.A. (2016). Alcohol use, depression, and high risk occupations among young adults in the Ukraine. Substance Use & Misuse, 51:7, 948-951. doi: 10.3109/10826084.2016.1156700
17. Polshkova, S., Voloshyna, D., Cunningham, R.M., Zucker, R.A., & Walton, M.A. (2016). Prevention of alcohol and other drug use using motivational interviewing among Young Adults in the Ukraine. Psychosomatics: Science and Practice, 1, 1-6.
18. Rollnick, S., Miller, W., & Butler, C. (2007). Motivational interviewing in health care: Helping patients change behavior. New York: Guilford.
19. Knauer, C. (2003). Geriatric alcohol abuse: a national epidemic. Geriatric Nursing (New York, N.Y.), 24(3), 152-154.
20. Stolle, M., Sack, P.M., Broening, S., Baldus, C., & Thomasius, R. (2013). Brief Intervention in Alcohol Intoxicated Adolescent–A Follow-up Study in an Accessto-Care Sample. J Alcoholism Drug Depend, 1, 106. doi: 10.4172/2329-6488.1000106.
21. Wells, J.E., Horwood, L.J., & Fergusson, D.M. (2004). Drinking patterns in mid-adolescence and psychosocial outcomes in late adolescence and early adulthood. Addiction, 99(12), 1529-1541.
22. White, H.R., Labouvie, E.W. (1989). Towards the assessment of adolescent problem drinking. Journal of Studies on Alcohol, 50, 30–37.
23. World Health Organization (WHO). (2018). Global status report on alcohol and health. Geneva, Switzerland: World Health Organization. https://www.who.int/health-topics/alcohol#tab=tab_1,
24. Zuckerman, M. (1994). Behavioral expressions and biosocial bases of sensation seeking. Cambridge University Press, New York, NY.
