ТЕОРЕТИЧНА МОДЕЛЬ ПЕРЕЖИВАННЯ САМОТНОСТІ В ДОРОСЛОМУ ВІЦІ

Автор(и)

  • Tetiana Kulaieva Центральний інститут післядипломної освіти ДЗВО «Університет менеджменту освіти» https://orcid.org/0000-0003-0298-1060

DOI:

https://doi.org/10.48020/mppj.2022.02.05

Ключові слова:

самотність, переживання самотності, дорослий вік, модель переживання самотності, копінг-стратегії.

Анотація

Стаття присвячена теоретичному аналізу психологічних особливостей, структури, критеріїв та показників переживання самотності у дорослому віці. Виокремлено основні підходи до дослідження самотності та особливостей її переживання (психоаналітичний, феноменологічний, екзистенціональний, соціологічний, інтеракционістський, когнітивний, інтимний, системний, міждисциплінарний), за аналізом яких запропоновано комплексний підхід, відповідно до якого самотність визначається як дельта між бажаннями або потребами індивіда у спілкуванні та якістю його соціального оточення, а переживання самотності трактується як механізм зворотнього звязку між індивідом та оточуючими, що виконує регулятивну функцію щодо встановлення оптимального рівня людських контактів. Наведено теоретичну модель переживання самотності, яка має трикомпонентну структуру: когнітивний, афективний (емоційно-оцінний) та конативний (поведінковий) компоненти, в кожному з яких викоремлено два полюси залежно від конструктивного чи деструктивного типу переживання самотності. Показано, що віднесення переживання самотності до певного типу відбувається за критеріями: 1) усвідомлення, розуміння, тлумачення ситуації самотності (сприймання себе як людини, яка має (конструктивний тип переживання) чи не має (деструктивний тип переживання) достатньо близькі стосункм, здатність чи нездатність) знаходити ресурс в перебуванні наодинці із самим собою, задоволеність або незадоволеність самореалізацією): 2) модальність почуттів і переживань ситуації самотності (фрустрованість, переживання власної ізольованості, або, навпаки, наявність близьких, довірчих, теплих стосунків з оточуючими, у першу чергу, з власною родиною або романтичним партнером): 3)  копінг-стратегії переживання самотності (баланс між униканням ситуацій самотності, нездатністю залишатись наодинці з самим собою та толерантним ставленням до усамітнення, автономією, що забезпечує спроможність протистояти тиску суспільної думки й виробляти власних стандартів поведінки) тощо.

Посилання

1. Beck, A. T., & Freeman, A. (1990). Cognitive therapy of personality disorders. New. York: Guilford.
2. Blanchard, J. M., & Anthony, B. (Eds.). (2013) Aging in a community. Chapel Hill, NC: Second Journey Publications.
3. DiTommaso, E., & Spinner, B. (1993) The Development and Initial Validation of Social and Emotional Loneliness Scale for Adults (SELSA). Personality and Individual Differences, 14(1), 127–134.
4. Evans III, F.B. (1996). Harry Stack Sullivan: Interpersonal Theory and Psychotherapy (1st ed.). Routledge. https://doi.org/10.4324/9780203978160
5. Hawkley, L. C, & Cacioppo, J. T. (2010) Loneliness matters: a theoretical and empirical review of consequences and mechanisms. Ann Behav Med. 40(2), 218–227. 10.1007/s12160-010-9210-8.
6. Hughes, M. E, Waite, L. J, Hawkley, L. C, & Cacioppo, J. T. (2004). A Short Scale for Measuring Loneliness in Large Surveys: Results From Two Population-Based Studies. Res Aging. 26(6), 655-672. 10.1177/0164027504268574
7. Klinenberg, E. (2012). Going Solo: The Extraordinary Rise and Surprising Appeal of Living Alone. Penguin/
8. Masi, C. M., Hsi-Yuan, C., Hawkley, L. C., & Cacioppo, J. T. (2011). A Meta-Analysis of Interventions to Reduce Loneliness. Personality and Social Psychology Review, 15, 219-266. https://doi.org/10.1177/1088868310377394
9. Moustakas C. E. (1972) Loneliness and love. N.Y. : Prentice-Hall
10. Nordstrom, K. (2016). Kjell Nordstrom at Synergy Global Forum 2016. Leaders for business. https://www.leadersforbusiness.com/kjell-a-nordstrom/
11. Perlman, D., & Peplau, L. (1998) Loneliness. In: Friedman, H.S., Ed., Encyclopedia of Mental Health, Vol. 2, Academic Press, San Diego, 571–581.
12. Rogers, C. R. (1980). A way of being. Boston: Houghton Mifflin.
13. Rokach, А., Sha’ked, & А. Ben-Artzi, Е. (2022). Loneliness in Intimate Relationships Scale (LIRS): Development and Validation. International Journal of Environmental Research and Public Health. 19(19), 12970 https://doi.org/10.3390/ijerph191912970
14. Riesman, D. (2001). The Lonely Crowd. Yale Nota Bene, 2001.
15. Slater, Ph. (1970). The Pursuit of Loneliness. Beacon Press.
16. Sonderby, L. Ch. (2013) Loneliness: an integrative approach. Journal of Integrated Social Sciences, 3(1), 1–29.
17. Tornstam, L. (1992). Loneliness in Marriage. Journal of Social and Personal Relationships, 9(2), 197–217. https://doi.org/10.1177/0265407592092003
18. Weiss, R. S. (1973). Loneliness: The experience of emotional and social isolation. The MIT Press.
19. Wilson, R. S, Krueger, K. R, Arnold, S. E., et al. (2007). Loneliness and Risk of Alzheimer Disease. Arch Gen Psychiatry. 64(2), 234–240. 10.1001/archpsyc.64.2.234
20. Varava, L. A. (2009) Osoblyvosti perezhyvannya osobystistyu pochuttya samotnosti u stani socialnoyi depryvaciyi.: autoref. dis. [Peculiarities of personal experience of loneliness in a state of social deprivation: autoref. thesis]. Kyiv. [in Ukrainian]

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-12-28

Як цитувати

Kulaieva, T. (2022). ТЕОРЕТИЧНА МОДЕЛЬ ПЕРЕЖИВАННЯ САМОТНОСТІ В ДОРОСЛОМУ ВІЦІ . Київський журнал сучасної психології та психотерапії, 4, 56–65. https://doi.org/10.48020/mppj.2022.02.05