Науковий журнал «Київський журнал сучасної психології та психотерапії» приймає тільки оригінальні авторські статті, які не були раніше опубліковані в інших журналах.

За рішенням відповідального редактора стаття перевіряється на плагіат за допомогою комп’ютерної програми. Рецензент під час рецензування статті також робить висновок про відсутність або наявність плагіату в статті.

Статті, в яких виявлено плагіат, обробляють на підставі обсягу плагіату: якщо в статті виявлено плагіат не більше чверті від загального обсягу статті, рукопис віддають авторам для виправлення змісту та корекції посилань; якщо обсяг запозиченого матеріалу становить більше чверті від загального обсягу статті, рукопис відхиляють.

До форм плагіату відносять:

• використання будь-якого матеріалу без зазначення джерела інформації;
• використання матеріалів без письмового дозволу авторів або власників авторських прав, які забороняють використання їх матеріалів без спеціального дозволу;
• використання будь-яких графічних матеріалів, рисунків, фотографій, таблиць, графіків, діаграм без атрибуції.

Форми невірних запозичень містять: 

• відсутність графічного виділення (в лапках) буквально цитованого тексту при наявності посилань на джерело;
• некоректне посилання на джерело або неповний склад його бібліографічного опису, що перешкоджає їх ідентифікації;
• посилання на оригінальний запозичений текст без явної вказівки на цей факт (помилка при визначенні джерела).

Засобом збереження оригінальності тексту і належного застосування посилань на інших авторів є метод білого цитування. Це належне оформлення цитат, яке дозволяє зберегти вихідний текст і при цьому уникнути низьких показників унікальності. З цією метою застосовуються лапки за такими правилами:

• розміщення в лапках або квадратних дужках тільки цілого тексту без скорочень і перетворень;
• одна цитата відповідає одному автору або авторському колективу, забороняється об'єднання;
• пропускати цитовані слова або абзаци, замінювати їх синонімами заборонено;
• ставити лапки для кожної цитати і використовувати окремі лапки (лапки в лапках), якщо наводиться цитата на матеріал, в якому вже процитовано частково або повністю матеріал з іншого джерела.

Необхідно уникати і автоплагіату (використання автором в статті власних матеріалів, які вже були опубліковані раніше), адже це вважається неетичним. Кожен рукопис захищено авторським правом після його публікації, тому автор більше не володіє правами на повторну публікацію цих матеріалів, видаючи їх за нові, і не може дослівно їх повторювати в подальших публікаціях. Виключенням може бути цитування коротких фраз автора з власної роботи із розміщенням відповідних посилань.

ПОЛІТИКА ЩОДО ВИКОРИСТАННЯ ІНСТРУМЕНТІВ ШІ У ЖУРНАЛІ

Політика журналу щодо генеративного ШІ побудована з урахуванням рекомендацій провідних міжнародних організацій у сфері наукових публікацій, таких як COPE, WAME та EASE. Дані організації наголошують, що ШІ не може бути автором, а відповідальність за зміст роботи завжди несе людина.

Використання ШІ авторами

Журнал дозволяє використовувати інструменти на основі генеративного ШІ для покращення якості рукописів, зокрема для перевірки граматики, стилю та ясності викладу. Автори зобов’язані:

• дотримуватися принципів академічної доброчесності та наукової етики;
• використання ШІ не звільняє авторів від відповідальності за точність, повноту та оригінальність роботи;
• у розділі “Подяка” або/і “Методологія” рукопису потрібно чітко зазначити, які інструменти ШІ були використані, і з якою метою.

Використання ШІ у процесі рецензування

Редактори та рецензенти не повинні використовувати інструменти генеративного ШІ для аналізування рукописів або підготовки рецензій. Таке використання вважається порушенням конфіденційності та інтелектуальної власності авторів.